Фрітата з гречкою, кабачком, бельгійськими ковбасками та печерицями.

 Омлет - дивовижний смаколик. Але, на жаль, дуже швидко набридає, якщо готувать його занадто часто. Щиро співчуваю вісім, хто хоч поверхнево не цікавиться кулінарією по за рамками совкової "смачної та корисної їжі". Італійська фрітата, близька родичка французького омлету в плані різноманітності смаків має над своїм родичем грандіозну перевагу. І, здебільшого, не висуває до кухаря захмарних вимог у кваліфікації. Головна її родзинка - різноманітне наповнення, тому вона просто знахідка для кухаря аматора. Дуже дивуюся, що досі не виклав нічого на цю майже безмежну тему. То ж до страви.

На 4 добрі порції знадобиться:

• Яйце куряче, сире - 6 шт.
• Гречана обсмажена крупа - 1/3 скл.
• Бельгійські ковбаски - 2 шт.
• Цибуля ріпчаста - 1 шт.
• Кабачок молодий, невеликий - 1 шт.
• Гриби печериці - 300 г.
• Молоко або нежирні вершки - 150 мл.
• Сіль, перець - за смаком.
• Олія - для смаження.

Приготування.

Гречку попередньо відварити до напівготовності у підсоленій воді вдвічі більшого об'єму, що що займає гречку. Під напівготовністю, у даному випадку, я розумію деяке збільшення крупи в об'ємі в комбінації з присутністю  води в ємності. Звісно ж, поціновувачі кулінарних вивертів можуть відварити у бульйоні - гірше точно не буде. Для повного дасісфантастіш можна додати у рідину ТРІШЕЧКИ вершкового масла.

Зняти гречку з вогню, накрити кришкою, та укутати рушником на 20 хвилин. За цей час гречка дійде до повної готовності. По готовності зняти кришку, дати охолонути та висипати у велику глибоку миску (я використовую ємальоовану, ємністю 4 літри).

Духовку розігріти до 180° C.

Яйця розбити в миску з високими бортами. Взбити вінчиком. Додати молоко або вершки, добре розмішати вінчиком до однорідності. Можна додати дрібку солі.

Бельгійські ковбаски (за бажанням можна замінити будь якою ковбасою, що до смаку) порізати довільними шматками. Можна, але не обов'язково, попередньо обсмажити на розжареній пательні до рум'яності.

Гриби, кабачок та цибулю почистити та вимити й просушити. Цибулю дрібно нашаткувати. Гриби порізати начетверо, кабачок - кубіками стороною 1 см.

Гриби окремо засмажити з олією до випаровування рідини. Висипати, без олії, до гречки. Перемішати.

У цій же олії також окремо засмажити до рум'яності спочатку цибулю, тоді шматочки кабачку. Все, разом з бельгійськими ковбасками, додати до гречки додати до гречки.

Все посолити та поперчити за смаком, добре перемішати. Залити яйцями з вершками, та ще раз перемішати.

Добре розжарити велику пательню. Змастити її дно та стінки олією, та вилити на розпечене  дно пательні яєчно-овочеву суміш. Смажити 2 хвилини на середньому вогні, після чого накрити кришкою пательню, та поставити її в духовку на 15 хвилин. Після чого зняти кришку, та віпікати ще 7-12 хвилин. Щоб добре підрум'янився верх, духовка має бути з верхнім грилем. За таймінг у такому випадку не скажу нічого, за відсутністю верхнього грилю та такого досвіду.

Готовій фрітаті дати вистигнути разом з духовкою.

Простий супець а ля айнтопф

 Готувати такі супи - одне суцільне задоволення. Бо вони, зазвичай, не потребують ніяких складних процесів. А правильно поєднані початково смачні інгредієнти, на виході дають неймовірну смакоту.

Айнтопф - канонічна страва німецької кухні без сталого канонічного рецепту. Історично - страва незаможного класу, що готувалася із залишків вчорашнього частування. Дослівно - один горщик. Тобто, все, що є, кладемо в горщик, додаємо сяку-таку, яка є, рідину, та ставимо в піч. Звісно ж, сьогодні це ось так вже ніхто не готує, бо це вже серйозна ресторанна страва. Але на рівні аматорської кухні цей суп підкупає своєю простотою та демократичністю. Немає необхідності вишукувати дорогі та елітні продукти. Як казав Биковський Кузнєчік - арфи нема, візьміть бубна. Згодиться все, що добре поєднується, наскільки вистачить фантазії. Головні вимоги - має бути декілька видів м'яса чи м'ясних виробів. Має бути декілька видів овочів. Суп не має бути рідким та світлим. Кольорова палітра довільна, переважно в помаранчево-червоно-коричневих тонах.

На 3-4 порції знадобиться

• Куряче м'ясо (від стегна) - 150 г.
• Сардельки - 100 г.+
• Шинка - 100 г.+
• Печериці - 200 г.
• Квасоля консервована (бажано темна) - 1 скл 250 мл.
• Картопля - 3 шт.
• Цибуля ріпчаста - 2 шт.
• Морква середня - 1 шт.
• Перець солодкий червоний - 1 шт.
• Томати сушені - 1 жменя.
• Бульйон курячий міцний - 500 мл.+
• Олія для смаженя.
• Сіль, перець - за смаком.
• Зелень - бажанню.

Приготування.

По перше, потрібно заздалегідь підготувати усі продукти.

Моркву, картоплю, цибулю - очистити, промити.

Перець звільнити від плодоніжки та коробки з насінням.

Моркву натерти на грубій тертушці. Цибулю мілко нашаткувати. Перець порізати кубиками або напівкільцями.

Картоплю помити, розрізати на довільні шматки.

Печериці очистити від шкірки. Розрізати на чотири частини.

М'ясо курки відділити від кісток, довільно порізати..

Сардельки та шинку відокремити від оболонки (якщо вона синтетична). Порізати довільними крупними шматками.

Квасолю промити у проточній воді, злити у друшляку або крупному ситі. Дати воді зтекти.

Суп буде значно смачнішим, якщо м'ясні вироби зтушкувати окремо з невеликою кількістю рідини. Це можуть бути звичайна вода, міцний м'ясний бульйон, або бульйон з птиці, овочевий бульйон або пиво.

То ж у попередньо розігрітий сотейник з невеликою кількістю олії додати послідовно солодкий перець,  моркву, солодкий перець, цибулю та сушені томати. Після кожного додавання овочів вміст сотейника прогрівати протягом 1-2 хвилин. Наостанок закласти до сотейнику картоплю, залити сотейник бульйоном до половини, довести до кипіння. Зменшити вогонь до мінімуму, та варити під кришкою до готовності картоплі. 

Окремо, у глибокій пательні, почергово додаючи, обсмажити у невеликій кількості олії, на середньому вогні, куряче м'ясо, шинку, сардельки, печериці та сушені томати додати рідину. Тушкувати до м'якості на невеликому вогні.  

Викласти вміст пательні бо сотейнику, додати квасолю. За необхідністю долити бульйону. Збільшити вогонь, довести суп до кипіння. Посолити за смаком. Прикрутити вогонь до мінімуму, та потримати на вогні ще 10 хвилин. Зняти з вогню.

Айнтопф належить до супів, які стають значно смачнішими на другий день після приготування.

Подати порційно, теплим, з улюбленою зеленню.

Капусняк

 Капусняк не надто складна страва, навіть для розпочинаючого кухаря аматора. Так, є декілька окремих одночасних процесів, але впоратися з цим допомагає деяке попереднє планування. І єдина складність, через яку капусняк може не вийти таким, як хочеться - це одвічне питання. Як вмістити усе це, що я збираюся туди покласти, в маленьку п'ятилитрову каструльку, щоб все вмістилося, і не було занадто густо? Власне, в цьому розібратися допомагають досвід, фіксація, чого та скільки було покладено конкретно цього разу, та тривіальна арифметика на рівні початкової школи. Або каструля вдвічі більшого розміру, ніж планувалося. І не потрібно лякатися, що капустняку вийде занадто багато. Бо капусняку, як і борщу, занадто багато не буває.

Ще одна проблема, через яку потерпають кухарі, що намагаються змайструвати його самотужки та навмання - техніка його приготування досить нескладна, але все ж не зайвим є бути з нею знайомим до того, як зібрався його змайструвати. Мені про тонкощі місцевого автентичного рецепту розповіли родичі із села Сагунівка Черкаського району.

Ото ж, на 4-літрову каструлю капустняку у мене уходить

• Мілко січена квашена капуста - 1 банка 0.5 л.
• Картопля (бажано для варки) середня чищена - приблизно 0.5 кг±.
• Курячий, м'ясний або кістковий бульйон з 0.5-1 кг продукту - 2 л.
• Морква середня - 1-2 шт.
• Цибуля ріпчаста крупна - 1 шт.
• Перець солодкий червоний крупний - 1 шт.
• Печериці свіжі (опціонально) 300-400 г. 
• Пшоно - 2/3 склянки 250 мл.
• Фільтрована вода - за необхідністю.
• Сік томатний - 1 скл.
• Олія для смаження.
• Сіль, перець - за смаком.
• Свіжа подрібнена зелень на подачу.

Приготування

Моркву очистити, натерти на крупну тертушку.

Очищену від лушпиння цибулю дрібно нашаткувати.

Перець звільнити від плодоіжки та коробки з насінням, нарізати кубіками.

Пшоно промити проточною водою.

Печериці очистити від шкірок, промити у холодній проточній воді, порізати довільно великими шматками. Обсмажити на рослинній олії у розжареній пательні до рум'яності. Викласти у велику миску, остудити та подрібнити блендером.

М'ясо, на якому варився бульйон, вийняти, бульйон процідити. М'ясо відділити від кісток. Бульйон, якщо в ньому забагато жиру остудити, бажано в холодильнику, до затвердіння жиру. Жир вибрати, рідину, що залишилася - закип'ятити.

Капусту добре промити у проточній воді. Тим, у кого кишківник не переносить кисле, можна капусту попередньо вимочити  декілька годин у воді. Злегка віджати. Покласти у кип'ячий бульйон, дати закипіти, після чого прикрутити вогонь до мінімуму, накрити кришкою, проварити приблизно 15 хвилин.

Картоплю почистити, довільно порізати великими шматками, покласти у сотейник, залити водою, щоб картопля трішки виглядала з води, дати закипіти, прибрати піну, та варити на повільному вогні, під кришкою, до появи у картоплі тріщин. Якщо вона не тріскається, ніж має протикати її без помітного спротиву. Потому потовкти картоплю разом із водою, в якій вона варилася, товкушкою. Мають залишатися тверді частки. Вони надають готовому капусняку цікавої текстури.

Через п'ятнадцять хвилин після закіпання капусти всипати до неї пшоно, дати закипіти. Варити під кришкою, на повільному вогні ще із 10-15 хвилин, потому влити картопляну рідину, дати закипіти, Та варити на самому малому вогні, який можливий, під кришкою. Час від часу отриману суміш потрібно добре перемішувати. ДУЖЕ ВАЖЛИВО! Будьте уважними. Необхідно ретельно слідкувати, щоб рідка картопля не приставала до дінця каструлі. Проводіть періодично по дінцю каструлі кулінарною лопаткою. Ви почуєте, якщо там щось накипіло. У такому випадку відшкрябуйте накипіле обережними рухами взад-вперед переднім краєм лопатки.

Поки капуста, пшоно і картопля мліють на слабкому вогні, приготувати заправку. Тут технологія майже така сама, що за звичай застосовується і до борщу. Хіба що буряк та груші з вишням до капустняку не кладуть.

На добре розігріту пательню вилити 2-3 столові ложки олії. Почергово викладати на неї моркву, цибулю та солодкий перець, та прогрівати масу на середньому вогні, помішуючи, 1-2 хвилини. Якщо овочева маса виглядає занадто сухою, необхідно додати трохи олії. Шматочки овочів мають бути огорнуті нею, але не мають в ній плавати. Прогріти все разом, доки овочі дещо не розм'якнуть. В цей момент заправку можна трішки поперчити, залити томатний сік, та додати 2-3 половники води, бажано фільтрованої. Дати закипіти. Накрити кришкою, та тушкувати на слабкому вогні, доки рідина в заправці не набуде консистенції рідкої сметани. Не забувайте слідкувати за рідиною у кастрюлі, поки готуєте заправку.

Коли заправка вже готова, перевірити стан рідині в каструлі. Капуста має вже бути дуже м'якою, а пшоно повністю розпастися на дрібні часточки. В цей момент закласти в каструлю заправку, м'ясо, та подрібнені гриби. 

На цій операції змушений зупинитися окремо. В мене не одноразово виявлялося, що коли дійшов до фінального поєднання окремих компонентів в одному посуді, той посуд виявляється дуже замалим. Коли що, перечитайте цей рецепт із самого початку, про вдвічі більшу каструлю я не  з пальця висмоктав)))) Ідем далі. 

Дати капусняку закипіти, посолити трішечки сильніше, ніж за власним смаком. Сіль через деякий час розійдеться по продуктах.

Вимкнути вогонь, та дати готовій страві деякий час постояти. Капусняк поводить семе так само, як і борщ. Хочеш його найсмачнішого, то потерпи до завтра.

Подавати теплим, порційно, притрусивши, за бажанням, порції зверху зеленню.

СМАЧНОГО!

Курячий салат з гранатом

З точки зору пересічного домашнього кухаря - салат, то взагалі не страва, щоб на неї взагалі заморочуватися. Бо то просто овочева жуйка, щоб пропихнути у шлунок "второє", котре не дуже лізе в горло, а треба ж його з'їсти.

Насправді, салати, то окреме кулінарне мистецтво із своїми маленькими, і не дуже, шедеврами. І куштувати такі шедеври справжнє, іноді загалом самостійне задоволення. І шедевром, з точки зору смаку, може бути і щось дуже простеньке за складом та технологією.

Зовсім недавно для мене справжнім гастрономічним відкриттям став цей смачнющий салатик, на ідею якого я натрапив у Джеймі Олівера. В ньому майже немає нічого особливого із продуктів. Є оригінальна медово-гірчична заправка, достатньо незвична, як на мій смак. Але кулінарною бомбою його зробила жменька зерняток стиглого гранату на подачі. Смакові враження - просто неймовірні.

На дві порції салату знадобиться:

• Куряча грудка - 1 шт.
• Соус теріякі або соєвий - 1-2 ст.л.
• Сіль - дрібка для маринаду + досолити салат.
• Готовий мікс салатів - 1 уп.
• Зернятка граната - 2 жмені.
• Тертий смужками пармезан, бажано молодий (опціонально) - 30-50 г.
• Олія для смаження.

Для заправки:

• Рослинна олія - 2 ст. л.
• Мед рідкий - 1 ч.л.
• Гірчиця (гостра, лагідна або діжонська, за смаком) - 1-2 ст.л.
• Білий винний, або яблучний оцет - 1 ст.л.
• Сіль - дрібка.
• Перець чорний - дрібка.

Власне, такий склад салату не є обов'язковим. Як і заправка. Замість міксу салатів можуть бути, наприклад, пекінська капуста або молоденький бурякові гички. Замість курячої грудки може бути відварний яловичий або свинячий язик, або взагалі курячі чи індичі шлуночки. Це не принципово, салат дає величезний простір для фантазії. Можна також додати маленьких грінок. Вони дуже пасуватимуть, смажені у ароматизованій травами олії. Але головна його зірка - саме гранатові зернятка.

Приготування.

У глибокій мисці змішати соус теріякі з сіллю та обваляти в ній розрізану в впродовж курячу грудку. Поставити на півгодини в холодильник. Після чого обсушити їх паперовим рушником, та обсмажити ці два шматки грудки на розжареній пательні з двох боків до золотистої скоринки. Про всяк випадок потримати м'ясо на невеликому вогні із закритою кришкою 2-5 хвилин. Готове м'ясо має бути білим у розрізі та зберегти соковитість. Дати білому м'ясу вистигнути, порізати поперек волокон на шматки 1,5-2 сантиметри та порвати на довільні клаптики вздовж волокон.

У невеликій мисці поєднати всі інгредієнти заправки, взбити вінчиком. Можна на свій розсуд довести до бажаного смаку, додаючи якусь смакову складову невеликою кількістю вхідних інгредієнтів - кисле, солоне, гостре, солодке.

В окремій мисці поєднати мікс салатів, шматки м'яса та дві третини пармезану. Змішати з заправкою.

Викласти у посуд для подачі. Посипати зверху пармезаном та прикрасити кожну порцію жменькою зерняток гранату. 

Пісний борщ з чорносливом.

Маю визнати. До пісних справ по життю завжди мав велике упередження через категоричну заборону використання в них тих, чи тих, продуктів. Взагалі, з моєї скромної точки зору, те "свідоме" обмеження себе в якості їжі на догоду релігійним догмам дуже ірраціональне. Бо це не є дієта, мета якої запобігти шкідливому впливу того, що споживаєм, та чимось компенсувати те, що із споживання викреслюється. Це просто нічим раціональним не вмотивоване табу. Підкреслюю - це моя власна точка зору. 

Але як кулінарний феномен такі страви можуть бути дуже цікавими. Адже продуктів, які зазвичай підлягають під заборону навіть під час суворого посту (за винятком невеликих проміжків часу, коли не можна майже нічого), насправді, дуже не багато. В деяких дієах коло забороненого значно ширше, і навіть з таких, значно обмежених наборів, кулінари примудрюються готувати вишукані страви ресторанного рівня.

Пісну їжу прийнято розуміти як обмеження себе в задоволеннях. Тобто під час посту треба себе тримати в чорному тілі, а на Великдень чи Різдво налупитися до несваріння. От не знаю, як таке ставлення до їжі співвідноситься з вірою у щось таке велике, розумне, добре та вічне. Насправді піст це, як на мене, це спосіб залишатися тією самою людиною, навіть попри деякі обмеження в правилах існування, яких треба дотримуватися певний час. ВСЕ. Ніхто ніде не каже, що пісне має бути несмачним і не корисним. І в тих випадках, коли людині справді необхідні продукти, що є під забороною під час посту, християнськаа церква, принаймні, дозволяє їх вживання.

А конкретно до такого явища, як пісний борщ, моє упередження взагалі, та завжди, було помноженим удвічі. Бо борщ, як на мене, має бути поживним. А для поживності він має бути з м'ясом. Так я вважав, навіть коли вже знав що поживність не обов'язково дорівнює присутності тваринного продукту. З недавнього часу я змінив своє ставлення як до пісної їжі взагалі, так і до такого борщу окремо. Найголовніше - борщ повинен бути СМАЧНИМ. Піст, на відміну від дієти чи вегітаріанства, це ТИМЧАСОВЕ обмеження. Тому з відсутністю сьогодні у раціони чогось, що буде завтра, або через не довгий час, можна жити без загрози моральному чи фізичному здоров'ю. Найголовніше, пісна страва має бути смачною і достатньо вгамовувати голод та відновлювати сили.

Борщ за цим рецептом вийшов дещо своєрідим, але все ж надзвичайно смачним. Хоча борщ взагалі страва доволі своєрідна))

Отже, на трилітрову кастрюлю борщу (менше варити посто немає сенсу) знадобиться:

• Буряк невеликий, яскраво бордовий - 1 шт.
• Морква середня - 1 шт.
• Цибуля ріпчаста середня - 1 шт.
• Чорнослив - 100 г.
• Перець солодкий (опціонально) - 1 шт.
• Квасоля консерврвана, промита (опіонально)- 0.5 ст.
• Паста томатна - 2 ст.л.
• Або помідор свіжий - 2 шт.
• Капуста білокочанна - приблизно 300 г.
• Сік з півапельсину (або лимону).
• Картопля середня - 3 шт.
• Улюблена зелень на подачу.
• Олія для жарки та тушкування - 2-3 ст. л.
• Сіль, спеції - за смаком.

Приготування

Всі овочі почистити. Солодкий перець, якщо використовується, звільнити від плодоніжки та очистити від насіння, нарізати півкільцями. Буряк та моркву окремо натерти на велику тертушку. Цибулю нашаткувати невеликими кубіками. Картоплю Нарізати довільно шматками 1.5-2 см. Чорнослив нарізати смужками 8-10 мм. Капусту нашаткувати смужками 3-5 мм. Стебло не використовувати. Помідори, якщо викоистовуються, скибками 5-8 мм. Зелень мілко нашаткувати.

Трилітрову кастрюлю залити до половини фільтрованою водою, всипати картоплю, поставити на вогонь, довести до кипіння, прикрутити  вогонь до слабкого, накрити кришкою, та варити до готовності картоплі.

Тим часом розігріту пательну вилити олію. прогріти півхвилини. Викладати на пательню овочі з проміжком у 3-5 хвилин, та смажити, помішуючи, у такій послідовності: буряк, морква, солодкий перець, цибуля, чорнослив, помідори. Овочі повинні дещо розм'якнути. Тоді треба додати апельсиновий чи лимонний сік, та томатну пасту, якщо не використовуються свіжі помідори. Зазвичай для кислоти в борщ додають лимонний сік або оцет. Крім кислинки у готовому борщі ці інгредієнти дозволяють зберегти яскравочервоний колір, що надає борщу буряк. Вез кислинки він стає безцвітним та прозорим.  Додавати в нього апельсиновий сік, начеб-то, трохи несподівана ідея. Але оскільки в борщ іноді кладуть, все ж, досить несподівані продукти, на зразок вишень, чорносливу, та сушених груш зі свіжими яблуками, то я одного разу вирішив - що чому б не апельсиновий сік? І цей смак дуже добре вписався в оточення. Але я відволікся.

 Прогріти все дві-три хвилини. Долити трохи більше півстакану фільтрованої води. Додати вогню, дати закипіти. зменшити вогонь до слабкого, та тушкувати до майже повного випаровування рідини. Рідина, що залишилася, не повинна розтікатися. В цей момент заправка готова. До речі, моя жінка завжди прохає мене залишити трішечки цього смаколика окремо від борщу. Бо це СМАЧНО!

Готову заправку висипата в воду, у якій вже зварилася картопля. Додати нашатковану капусту. Якщо використовується - в цей же момент додати консервовану квасолю. За потреби долити фільтрованої води до майже повної кастрюлі. Дати закипіти. Посолити за смаком, та варити на середньому вогні, доки капуста втратить білий колір, але ще залищиться пружною та хрумкою.

Борщ готовий. Перед подачею він має настоятися, ну хоча б годину або дві. Подавати порційно, теплим, присипавши зеленню. І нічого смішного, бо знаю таких, що полюбляють їсти таке прямо з кастрюлі. *регочущий_смайлик* Категорично не раджу подавати цей борщ із сметаною. По перше - це вже не буде пісний борщ. По друге, сметана знівелює та підімне під себе достатньо яскраві смаки, такі, які є. А вони дуже оригінальні. То ж СМАЧНОГО!

Малосольна рибка у гострому маринаді

На ідею цього рецепту натрапив випадково у книзі Енн Баррел "Підкори свою кухню". Власне там щось віддалено подібне було зроблено з тунця із додаванням специфічних східних інгредієнтів. В оригіналі страва називалась "Ахі поке". Я якось побіжно проглядав це специфічне диво, по трішечки матюкаючи наші мережі через відсутність деяких елементарних для сучасної кулінарії речей. Але одного разу я зробив подумки ревізію, чого не вистачає, і виявилося, що не вистачає зовсім не багато. А якщо є зрозуміла ідея, і надбане деяким досвідом вміння зробити підстановки, зовсім неважко на основі підгледеної ідеї "зконструювати" нову та незвичну страву.

Отже, на 4 порції цієї закуски знадобиться:

• Філе малосольної скумбрії, без шкірки та кісток - 2 шт.
• Свіжий імбир - 2 см.
• Соус теріякі - 2 ст.л.
• Олія рослинна - 2 ст.л.
• Яблучний оцет - 1 ст.л.
• Перець чілі невеличкий - 1 шт.
• Часник - 2-4 зубки.
• Цукор - 1 ч.л.
• Цибуля зелена - пів пучка.

Приготування дуже просте.

Вимитий перець розрізати вздовж, відчистити від насіння та білих перетинок. Нарізати дрібними кубіками. Часник відчистити від шкірок, нарізати довільно. 

Часник та перець скласти в ступку, додати цукор. Розтовкти товкачиком в максимально можливо однорідну масу.

Очищений від шкірки імбир натерти на дрібну тертушку.

Білу частину зеленої цибулі нарізати тонкими кільцями, зелену - продовгуватими трубочками добряче навскоси.

В одній глибокій мисці поєднати соус теріякі, олію, оцет, товчений перець з часником та імбир, взбити вінчиком у однорідну масу.

Філе скумбрії порізати поперечними смужками 6-8 мм, скласти в глибоку суху миску, залити маринадом, посипати нарізаною цибулею, перемішати.

Миску накрити харчовою плівкою та поставити у холодильник на від години до доби.

Подавати холодною. На подачу можна посипати трохи подрібненими горішками.

Картоля, запечена з папрікаю та сухарями

Взагалі - секрет смачної запеченої картоплі дуже простий. Відварену до напівготовності, а то й до повної готовності картоплю (аби вона трималася купи та не розвалювалася від доторку) перемішати з добрячою порцією олії, та протримати її в духовці при температурі близько 220° за Цельсієм, час від часу перегортаючи її, до появи золотавої скоринки. Зазвичай на це витрачається від двадцяти хвилин до півгодини. Це надзвичайно смачний наїдок, та на жаль у такому вигляді дуже швидко приїдається. Але можна трішечки включити фантазію, та щось щось додати до базової технології. Не факт, що одразу вийде щось схоже на очікуване, та метод наукового тику іноді дає просто фантастичні результати.

Натхненням для цієї страви для мене став один випадково знайдений у старому журналі рецепт печеної картоплі з паприкою, який від базового відрізнявся лише додаванням у олію цієї самої паприки. Доречні, мені вже давно трохи нудно готувати один до одного з тим, що написано в рецепті. Конкретно в цьому випадку спрацювали дві додаткові паралелі з того, що я ще знаю про запечену картоплю. Вона добре смакує з ароматними травами, такими як чебрець та розмарин. І вона не менш добре смакує, запечена у паніровочних сухарях. То ж закортіло перевірити гіпотезу, що поєднання цих трьох лайфхаків - то буде надзвичайно бомбезно. Гіпотеза повністю підтвердилася.

Отже, на 4 порції знадобиться:

• Картопля очищена - 1,5 кг.
• Ароматні трави подрібнені, тільки листя - 1,5 ст.л.
• Папріка - 2 ст.л.
• Паніровочні сухарі - 1,5 ст.л.
• Олія рафінована - 5-6 ст.л.
• Сіль, перець - за смаком для варки + дрібка для запікання.

Приготування

Патріку, панірувальні сухарі, посічені трави та дрібку солі висипати в глибоку миску. Перемішати, додати олію, злегка збити вінчиком. Готова для обробки суміш повинна мати консистенцію, трішки рідшу за густу сметану. Важливо зробити це до того, як буде кинута в окроп  картопля. З тієї причини, що картопля може дійти до необхідного ступеню готовності швидше, ніж буде готова суміш олії зі спеціями, якщо їх готувати одночасно. А оскільки після зливу рідини картопля все ще продовжує "доходити", кінцевий результат може виявитись набагато гіршим за очікуваний. В усякому разі - непрезентабільнішим.

Картоплю нарізати шматками завбільшки 2 - 2,5 см. Кинути у киплячу підсолену воду, завчасно подбавши, щоб вода лише частково вкрила верхній шар. Варити картоплю до напів готовності, воду злити.

Змастити рівномірно дно форми для запікання сумішщу олії із паприкою та сухарями. Викласти на неї картоплю, розмішати, щоб олія повністю обволікла усі шматочки картоплі. Все розрівняти та поставити у духовку, розігріту до 220°. Запікати, доки картопля не вкриється золотавою скоринкою.

Правильно запечена у духовці картопля - сама по собі кулінарний шедевр, бо має ніжну та пухку серцевину, яку обволікає золотиста та хрумка скоринка. В цьому виконанні паприка з травами додає смаку картоплі пікантності, а паніровочні сухарі - хрумкості зовнішній оболонці. У сумі виходить, як зараз стало модно казати, бімба-ракєта.

То ж смачного!